В сучасному інформаційному світі люди однотипних інтересів для спілкування засобами інтернету створюють так звані чати, групи, руми … Не залежно від слова, люди тут завжди обговорюють речі, які потрібні для загальної обізнаності, публічності.

Хочу поділитись своїми думками в цьому напрямі, з метою знайти зв’язки з іншими думками, фактами, психологічними аспектами.

В мене особисто, завжди був і є єдиний принцип та відношення до видалення людей з чатів.

Але цей рік мені відкрив очі, або ж ще більше мене заплутав де “добре” а де “погано” (це ще одна загальна тема, про яку я неодмінно розкажу свої думки згодом).

Отож:

  • Я завжди вважав, що людина, яка вже не має відношення до суті чату, має видалитись сама, в той же день коли офіційно вона вже “не має відношення”.
  • Якщо ж ця людина не видаляється сама, то модератор чату в повному праві видалити цю людину сам.
  • Залишаючись в чаті ця людина прирікає себе на зайвий спам, інформацію яка не потрібна їй.
  • Кожен раз коли відбуваються дзвінки в межах чату, тратиться зайвий час на конект до всіх учасників чату.
  • Особисто я, коли не маю відношення до якогось чату, і тим більше коли я там не потрібен – сам видаляюсь.
  • Завжди розумію з пів слова людей з подібним стилем мислення, і сприймаю це як норма в робочих відносинах.
  • Звичайно, що я усвідмолюю, що кожен чат може мати свої специфічні правила, і ними я керуюсь тоді коли бачу в них раціональний сенс (наприклад забанити за матюки).

Так, якщо це скайп, то можна захайдити чат. АЛЕ, в чому суть цього незрозумілого мені стереотипу “А я собі відключусь від чату, що й не буду бачити ваші повідомлення”. І тоді питається “А якої біди тоді залишатись в чаті якщо ти його не читаєш?”. Це я описав сторону (точку зору) людини, яка має видалитись чи бути видаленою. Деколи вони кажуть – “Я час від часу поглядаю на той чат”, в чому я дуже сумніваюсь.

Але також існує точка зору модератора чату. Вони завжди аргументують, що видаляти людей, це не коректно по відношенню до них; що не є добрим тоном видаляти людей з чату, і що краще створити новий чат. Тоді я питаю – “Який же сенс тримати чат з великою кількістю людей, які нам на проекті на даний момент не потрібні?”, або “Нащо нам плодити купу чатів, коли можна використовувати існуючі”, або щось в цьому роді.

Ось такі точки зору мене, можна сказати, вибивають з колії. Я не Remove-er акаунтів в чатах, але я люблю чистоту, порядок і процес фоловінг, в будь яких задачах. В любому випадку я зустрічав думки в мій напрям в стилі “Ти занадто жорсткий до людей”. А я кажу – “Якщо б це був чат про справи буденні, де рішається доля від одного слова, то такі чати варті для всіх людей”. Але це робота, тут немає бути емоцій (емоції – найцікавіша група моїх думок, за останні 5 років, про які я неодмінно напишу більше ніж 1 пост згодом)…

Звичайно, я буду шукати в потаємних куточках свого психотипу, причини чому саме я так думаю, чому мене це заділо аж так, щоб воно стало моїм життєвим (частково робочим) принципом.
І звичайно я буду радий почути, побачити, зрозуміти інші пояснення такої поведінки – чи є це нормою гарного тону, чи це просто чиєсь імхо.

PS. В процесі підготовки, натрапив на таку статтю “Real-Time Twitter Chats“. Це на деякий процент корелюється до теми, хоча в твітері це зовсім по іншому сприймається.

Advertisements