Я декларую, що я не ображаюсь на людей, і вмію контролювати емоції. Десь на 90% воно так і є.

Все ж таки є ряд речей,  при яких я не можу стримати себе.

Здається ніби все просто, тривіальні речі з життя, які потенційно бувають у всіх, і якщо цілком раціоналістично глянути на них, то не так вони вже й важливі, щоб емоційно їх сприймати.
Власне, ниже наведена візуалізація на 100% викриває стиль моїх думок на даний момент.

“Everything that irritates us about others can lead us to an understanding of ourselves.” ~ Carl Gustav Jung

Src: toddlohenry.com

Отож …

Мене бісить [найбільший емоційний всплеск]:

“закон підлості”, а саме відсутність інтернету коли його дуже треба (поправка: коли бутерброд падає бутером до підлоги в мене не викликає емоцій).
запізнення на будь який вид транспорту, що змушує мене або йти пішки або чекати наступного.
гаряча їда, особливо коли підігріють її і я мушу чекати довго.
– так, очікування в мене викликає в більшості випадків не тільки емоцію а й круговий оберт тіла, і я йду далі, тільки щоб не чекати.
коли я чую дзвінок на чиємусь телефоні, і та сторона явно наярює. “Ну нема власника телефона, НЕМА …” – кажу я собі, і дивуюсь чому люди не розуміють, що коли ти дзвониш, і за “3” гудки людина не підняла трубку, то її значить НЕМА. Я завжди притримуюсь правила 3-ох гудків.

Мене дуже дратує:
– коли я стикаюсь з приладами, конструктори яких не подумали як їх потім буде хтось розбирати.
Наприклад, щоб розкрутити кришку магнітофона, я маю “поламати” якусь його частину, яку потім “приклеїти” вже не вийде. Або шнур до електропили такий короткий, що треба з собою носити розетку від переноски, яка бє тобі по ногах коли ріжеш дрова. Або пластмасові підпори для відсіку батарей настільки тонкі, що при наявних батареях, в процесі падіння магнітофону, всі підпорки тріскають (99% провірено власною персоною на практиці). Слід зауважити що більшість цих конструкторів з Китаю. Хоча пару приладів зустрічались від цілком пристойних вендорів. Загалом таке враження що конструктори, не думають на крок вперед, і ніколи не проводять креш тести приладів.
– майже з тої самої теми – недосконалий софт, браузер  чи аплікуха, а особливо тупе меню. Ти на 90% меню вже знаєш що має бути, а тут не заімплементили. Ну це мені більше знайоме з середини, бо про Роботу ще розкажу детальніше.

Мене дратує:
коли хтось мені повторює “прописні істини життя” знову і знову. Переважно це кажуть батьки, ну це зрзуміло чому. Більше того, мене дратує повтор в більш глибшому значенні , а саме як
плагіат, або копія, або подібність. Я не підтримую того стереотипу: “якщо в когось є щось то і в мене воно має бути”. Я не хочу писати софт, який в когось є – нафіга подібного – краще заюзати вже існуючий фреймфворк, аніж винаходити новий ровер. Я не куплю якусь банальну річ чи одяг який вже в когось є, бо він гламурний і популярний, а буду шукати щось особливе.
реклама, як дуже часто повторяючий контент в нашому житті. Вважаю людина не має привикати до ненависті реклами. Прорекламував 10 раз, і вистачає, давай новий контент. Кому треба той запамятає.
– свята, і підготовка до них. Це взагалі мега повтор, мега реклама нашого життя. Я б наприклад запропонував святкувати не кожен новий рік, а кожні 100 років. Або восхваляти Ісуса Христа кожні 33 роки замість кожного року – оце дійсно повний цикл воскресіння буде.

Мене не влаштовує:
– осінньо-зимова та зимово-весняна простуди в той момент коли мені треба бути на роботі.
– коли я бачу щось неідеальне, або недопрацьоване, що є цілком в межах “common sense” мати зробленим.
ряд речей в побуті та комфорті, і я всіма методами стараюсь їх позбутись. Адже в квартирі має бути зручно жити, а не як на вокзалі “в три погибелі”.

Мені дуже не подобається:
триндіти ні про що.  Сам не вмію і не стараюсь, і не люблю коли триндьож іде ззовні. Знаю, є ряд людей, які від природи балаболи, і можуть розвести вогонь розмови ні на чому. Я частково поважаю їх такий талант, але коли це переходить рамки, то вже too much.

Мені не подобається [найменший емоційний всплеск]:
– коли люди перебивають в розмові. Це дуже егоїстично. Звичайно я завжди знаходжу виходи з ситуацій, але з досвіду такі люди, дуже важкі в спілкуванні.
– коли люди тролять без зупинки, і в образливій формі. Вважаю що не всі то можуть сприймати. Треба завжди мати такт до такого дійства як тролінг.
недбале відношення до роботи (“аби як”, “тяп-ляп”, etc.)
якщо люди щось роблять заради того щоб сказати “а в мене теж таке є”. Це з серії “повтори”, але тут менша емоційна реакція, бо тут більше йдеться про людей.
– Hugo Boss [почитавши мої думки про Hugo Boss стане більш зрозуміло]


Напевно вище перелічені пункти частково корелюються з
амбіціями, принципами та претензіями до життя.
Хоча, я майже не є претензійним до життя (сприймаю його яким є), і стараюсь не ображатись, та не показувати свої амбіції, а от відносно принципів, так – деякі з вище перелічених пунктів формують мене і мої методи контролю собою.

Це те що я згадав з власного життєвого досвіду. Буде щось нове я неодмінно додам.

Гарним висновком до вище сказаного, я найшов таке:

Це гарна думка, яка мені імпонує.

PS. English words to express mentioned above emotions, entities: hate,  infuriates, irritate, nervous, annoy, bothering, disturb, dislike.

Advertisements