Я божество, що обдаровує смертних постійним щастям чи навіть нещастям.
~Фортуна

Fortune

Якось на мить я зупинився на думці, що все таки я щасливчик 🙂 Це напевно що Гугл таке зробив, коли я вибрав ту чарівну опцію 🙂

Але якщо серйозно, хочу обдумати ось такі важливі речі:
– Чи є фортуна, Чи її можна придбати чи сформувати? Чи дається вона з народженням? Чи передається вона генетично?
– Чи все таки це людська обачливість та раціоналізм і правильне відношення до життя? Чи відсутність цих речей?

Фортуна, Фатум, Доля, Карма, Льос та напевно ще пару подібних слів можна підібрати на цю тему, але все ж таки я б хотів зупинитись поки що на важливому для мене нюансі. А саме – “Людський фактор” у вище перелічених речах. Я більше схильний думати, що фортуни в значенні “щасливчик на все случаи жизни” немає. Людина сама формує своє життя, свою долю.

Та все ж ряд фактів та історій з реального життя моїх знайомих спричинили бурю в мені, щоб задуматись на вище вказаними питаннями.

  • Багато знайомих та і старших людей дуже скаржаться на те що не можна найти роботу в сучасній державі, особливо без освіти. Вважаю, що є дуже не стабільно надіятись на фортуну, чи на батьків, чи на когось ще коли ти молодий. Треба завжди надіятись тільки на свої сили, на свою голову, розум і мудрість (якщо пощастить з останнім). Ніхто крім тебе самого не поможе сформувати тобі щасливе життя.
  • Кажуть що без грошей нічого не зробиш. Ще колись я дав собі правило – не давати хабарів, краще я “програю” аніж буду комусь платити за те що мені мають по закону зробити. А якщо я винен, то хай так і буде. Я досить самокритичний, щоб визнати вину.
  • Якось я говорив з одною знайомою, і сказав що в мене нудне життя, що в мене все спокійно, рідко щось стається таке дуже гучне, ні катастроф, ні переломів. Дурницю я звичайно сказав – це я вже потім на 2-ий день обдумав.
  • Пару днів тому взнав також про те що ще одна знайома поламала руку, чисто випадково, і яких наслідків це спричинило, не хотілось би нікому.
  • Ще одна знайома покаталась колись на лижах, мала теж серйозні поломки, і після того вже ніколи не їде кататись на лижах.
  • А ще інша знайома, недавно також на лижах каталась і теж свої чарівні ніжки добре вдарила. Але все добре, все зажило. Тепер не знаю чи на 2ий сезон поїде знову.
  • Знайомий якого я бачив на Буковелі (буквально пару хвилин поговорили, коли випадково зустрілись), завдав собі вагомої шкоди спускаючись стрімко з гори. Але його екстремального характеру це звичайно не врізало, він залишився тим самим шибайголовою та безстрашним.
  • Скільки інших подібних ситуацій я бачив, але на щастя та хвала Богу не попадав сам.

І ось тут я себе згадую – Все що я роблю в житті, завжди під пильним, скрупульозним та обдуманим аналізом. Місцями мені самому тошно від такого, але я вже втягнувся, я розумію що це правильно, і це нормально в решті решт.

Але ж знову таки є речі які розділяють ще мене в думках.  Нюанс випадковості, непередбачуваності, фатуму (долі) … Думаю кожен скаже – різні ситуації бувають. Хоча б наприклад дуже відома фраза:

Якби знав, де впаду, то соломки б постелив.

І ось  тому я поки що на роздоріжжі: Фортуна versus Обачливість (50/50).

Підсумовуючи:

1) мені здається я навчився “підкладати соломку”. Ба більше – я це зробив своїм методом виживання в цьому житті.
2) Якщо ж це вища програма генерує нам фортуну, то я вдячний Її Творцю та Тестеру, бо на мені вона працює поки що добре.

PS. Це з ряду думок під назвою “ще не сформовані повністю”. Точніше ті, в яких ще можна ще покопатись.

Advertisements