Розкажу вам одну історію, точніше ряд історій, які я думаю що пов’язані певним чином. Але я ще не в силах стверджувати яким саме методом вони пов’язані.

Shit Happens

Я хотів дописати коментарем до попереднього поста про Фортуну і Обачливість, але то накипіло більше, і навіть деякі висновки є для ще одного майбутнього поста. Тому читаємо попередній пост і вертаємось сюди.

Ще коли я мав відвагу сказати що моє життя “скучне”, вже в той момент відчув (чи передбачав, чи навіював собі), що мені “хтось по язику дасть”. А потім я мав сміливість написати той допис, та (я вважаю що цілком в межах норми) спробував розкласти важливі думки по поличках. А вже на другий день починають ставатись дивні речі, які я не міг обійти без написання цього поста. Отож.

Мені прийшов лист від одного із моїх банків, де  в мене є робоча карточка про те, що НА ПРОТЯЗІ 10 ДНІВ має прийти в Франківське відділення нова карточка, і щоб я її до 30го забрав. Якось на автоматі я про то обмеження в 10 днів не прочитав уважно, і вчора пішов в банк щоб взяти карточку. Працівниця ще й здивувалась як я так точно попав – адже карточки прийшли щойно перед моїм приходом. Я підписав заяву, жіночка забрала мою стару карточку, ВЖЕ РОЗРІЗАЛА ножицями, і видає мені нову карточку. Я здивованим поглядом кинув на карточку, на жіночку, знову на карточку і кажу – “то мав би бути новий пін код, AFAIK”. Вона теж задумалась, і згадала що в межах безпеки їхній банк висилає з Львова спочатку карточки а потім окремим пакетом пін-коди. Тупо капець якось тупо, але вже (Хоча потім мені повідомили що і старий пін-код теж може бути). І вона тут видає фразу – “Але я вже вам розрізала карточку !?!”. На що я не дуже здивовано, СПОКІЙНО І ВПЕВНЕНО СКАЗАВ, що в мене гроші є. На той момент в мене було ~1к грн в гаманці. Але таки задумався, що я буду без карточки як мінімум 2 дні. Цілком нормально тоді все то виглядало.

Потім пішов по дорозі пообідати. Взяв, розплатився, і тут постала задача перед мною “швидко поставити гаманець з грошима в внутрішню кишеню”. Складність цієї задачі полягала в ДУЖЕ не зручній внутрішній кишені, в яку треба прикласти купу зусиль щоб вставити туди квадратний гаманець. І Я, ПЕРШИЙ РАЗ В ЖИТТІ ставлю гаманець в бокову кишеню, ще й не закриваючи її. Думка була миттєва, але думка була про те що я потім сяду за стіл і перекладу гаманець, що я успішно забув зробити.

Потім робота, вечір … про гаманець я не думав, якось вилетіло з голови. А рано нині встав, і усвідомив що в кишені його то нема. Аж на роботу не захотілось йти. Перед очима пробігло все моє життя. Адже більшість його я дуже обачливий, і це моя 2га втрата за життя. Перша була – шапка, яку по дурості в коридорах КЕПу загубив зимою десь в 2000-му році. А гаманці я ніколи не губив, НІЧОГО НІКОЛИ НЕ ГУБИВ !!! До грошей, до документів, до важливих речей та приладів я завжди ретельний.
Тупо загубив. Ймовірність що вкрали майже нульова, бо мало що відбувалось в проміжки часу що я описав.

Отож, що я собі взяв за висновки, які думки мене відвідали коли це все “устаканилось” в мене в голові, і що саме мене й далі буде дивувати а також драйвити до майбутніх гностичних досліджень 🙂

  • Це напевно тому що я спробував похвастатись сам собі, що я щасливчик, і на тобі – ЕПІК ФЕЙЛ. Зразу дає життя по носі. Це напевно правильна саморегуляція життя на планеті Земля. Але в цьому я ще не впевнений.
  • А може то людська заздрість тих хто читав той попередній пост?
  • А може таки Богиня Фортуна існує, і судячи з основних положень її діяльності, вона непередбачувана, випадкова, ризикована і вся така з себе як все наше життя – повна сюрпризів, та уроків.
  • А може “то все Бог мені за гордість та за мої гріхи” такий урок дає ? Випробовує мене на міцність.
  • А може то та футболка з написом “Shit Happens” якось опосередковано на мене так вплинула ? 🙂
  • Може недоспані ночі просто зменшили мою “бдітєльность” ?
  • Звертатись в міліцію по карточку? #ТаНуНах. Кількість нервів, які я потрачу на таку справу “не соїзмєріми” з фінансовою цінністю гаманця.
  • А може не так і страшно? Адже не дурно в мене забрали карточку (перед втратою гаманця) де було більше грошей ніж в гаманці, і хто знає де були б мої нерви якщо б я її загубив. Може це все було запрограмовано перед тим як статись?
  • А може й добре що я загубив гроші, може вони комусь більше потрібні ніж мені, може найде людина, якій вони врятують життя від голоду чи холоду. Може та людина буде хвалити Бога за те що він є, і що він послав їй ті гроші. Якщо так, то я тільки радий бути інструментом в руках Божих.
  • Піти до церкви помолитись і поставити свічку щоб закріпити це діло ? 🙂

Більш локальні висновки, які прийшли до мене за ці дні:

  • Нафіга регіональних банків, вони ніфіга не можуть зробити без центрального. Це Useless.
  • Утвердився ще в одному із своїх правил життя –  “Я завжди стараюсь НЕ бути занадто впевненими в чомусь. Бо інакше будуть сайдефекти.”
  • Як не крути а вище описані події впливають на моє емоційне сприйняття інших аспектів життя (робота, відносини, образи, злість, ненависть).
  • Питань та думок в цьому напрямі стало ще більше 🙂

Shit Happens [AfterWords[

Advertisements