vona_unikalna_tvoja_mova

Якось так невимушено, але мій блог монетиризується сам. Він мені приносить прибутки не матеріалістичні, а духовні. Як би це не пафосно звучало від мене, але ніде правди сховати – ведучи цей блог, я маю нагоду покращити свою манеру розмови рідною мовою.

Звичайно я не 100% патріот, бо вживаю багато сленгу з англ. мови та з роботи, не ношу щодня вишиванку і зовсім не слухаю української музики. Час від часу вживаю суржик, для підкреслення умов в яких ми живемо, або просто по звичці. Дуже дивуюсь з того, адже я виходець з села, і як у більшості сіл Західної України,  діалект мав би бути більше польського спрямування. Але в силу русифікації в минулі часи та “тюменщини”, “сибірщини” в сучасному житті, мова моя не є ідеально українською. Але я більш ніж зацікавлений в тому, щоб виправитись. Якось я писав в твіттері:

В селі відносяться до літературної української мови так, як офіційно україномовні до російської мови в межах держави.

Що називається “надихаючим” для цього допису був власне мій блог, готуючи пости до опублікування, я завжди знаходжу такі звороти чи слова – написання яких я сам не знаю. Тобто я міг чути багато раз, але ніколи не писав, я міг читати але не запамятовував. Ще раз себе переконую – нема кращого вчителя ніж ти сам собі і твій досвід.

Ще хочу відмітити, що який би перекладач мови в браузерах не був, але все ж таки я дещо базувався і на ньому, адже загальноприйняті норми написання речення в ньому вже вбудовані.

Я не претендую на щось на подобі визнання, і не буду змагатись з “спеціялістами” з каналу СТБ, а всього-на-всього хочу побільше дізнатись подібних речей в моїй власній мові, адже при формуванні дописів мені це важливо. Тому буду безмежно вдячний за ваші коментарі, та і загалом за критику до написаного.

Отож, що мені вдалось довідатись, і чим я хочу поділитись в першій частині:

  • “брати участь” а не “приймати участь”.
  • “цікаво” а не “інтересно”.
  • “врешті-решт” пишеться через дефіс і не “в кінці кінців”.
  • “нарешті” а не “накінець-то”.
  • “всього-на-всього” через дефіс а не з пропусками.
  • “Інтернет” а не “інтернет”, навіть якщо в середині речення.
  • “В разі чого, ми …” а не “Якщо що, то ми …” (сам дуже часто “якщо що, то” вживаю).
  • “з’ясував” а не уяснив (завжди шукав укр. слово. Хоча з’ясувати мені тут не завжди по контексту).
  • “гаманець” а не блін постійна калька – “кошельок”. Вже скільки себе переробляв  дуже важко відвикнути. Тепер я його не маю – тому відвикаю і від слова 🙂
  • “суть” на не смисл.
  • “зрозумів” а не поняв.
  • “зручно” а не удобно.
  • ображатись” а не обіжатись

Багато інших слів думаю що за мною ще є, які я не правильно говорю. Буду собі записувати, і публікувати – так я краще запам’ятовую.
Думаю багато хто з україномовних блогерів чи просто читачів чи врешті журналістів, скажуть “Та ми це знаємо”, і дійсно – нічого нового. Але якщо кожен в Україні напише хоча б одного такого поста – почне придивлятись за своїм мовленням і буде мати бажання виправитись – то держава наша Україна буде краща, буде українська.

Можливо мені або комусь ще знадобиться – ось деякі ресурси, які найшлись в процесі випадкового дослідження слів, словосполучень та загалом орфографічного та граматичного написання українською мовою.

  1. Детальніше, про офіційний український правопис можна почитати на вікі + орфографія.
  2. Український Лікнеп: http://liknep.com.ua/
  3. Пару словників: http://www.rozum.org.ua/ (щось він не дуже зрозумілий цей сайт)
  4. Правила Української мови: http://ukr-mova.at.ua/
  5. Цікавий твіттер акаунт  @ukrayinskamova на який я натрапив в процесі підготовки даного посту. “Бот, який цвірінькає українські вирази раз на добу.”

5173504_e601808c

Десь я пригадую я вже публікував це фото, але ще в даному контексті добавлю – Памятник букві “Ї” в м. Рівне.

443731_main

Хоча з цього чекліста до мене відноситься тільки перші 4, я все ж таки вважаю себе Українцем 🙂

Чекліст Українця :)

Advertisements