Якщо стрибнути в минуле мого блогу, то там ви найдете цікавий допис про українську мову а згодом я був навіть процитований в іншій публікації. З того часу, я твердо закріпив слово “цікаво”, і тепер ви може й не повірите, але при кожному бажанні сказати “інтересно” я згадую свій пост, я згадую, що я маю виправлятись, я хочу слідкувати за чистотою своєї мови.

mova

Знову ж таки, хоча далеко в душі я проти русизмів, але хочу запевнити що я не є активним противником чи поборником якоїсь із сторін в мовному питанні. Якщо в чомусь я і активний, так це в просуванні англійської мови :), бо вона, як на мій погляд, раціонально перспективна всім людям. Не так давно я мав цілий тиждень на англійській. А ще раніше описав як воно бути програмістом і жити з англійськими та українськими не тільки словами, а й думками.

Отож, в даній публікації, я додам ще пару слів 🙂
Словосполучення “не удобно” ще не вдається мені забути, тож нагадую собі вдруге як має бути:  “не зручно”. Пару, що згадались з повсякдення:

  • не “смисл”, а “суть” (це доречі теж важко дається забувати).
  • совість -> сумління (на днях побачив фільм, точніше дубляж тексту на екрані, і зрозумів що є правда).
  • очередь -> черга (на днях мав нагоду почути як пацан малий з села років 11-13 мамі дзвонить, і згадав що я теж деколи вживаю “очередь”, “очереді”).
  • скользький -> слизький або ковзкий (хоча залежно від контексту – ковзкий не дуже підходить 🙂 хто знає той зрозуміє 🙂 ).
  • прихожа -> передпокій (хоча б я назвав це вітальня, адже саме в “прихожій” вітають людей. Дивно ж правда?).
  • форточка -> кватирка 🙂 (смішне таке слово)
  • привичка -> звичка (ніяк не можу звикнути до звички :))
  • “по порядку” -> за порядком.
  • “спішити” ->  поспішати.
  • не “мусорник” – а смітник, не мусор – а сміття 🙂 (якщо і було то ще раз собі нагадаю)
  • не “наблюдати” – а спостерігати. Час відчасу зловживаю цим словом.
  • Є такий вислів “в в хозяйстві пригодиться”, яке прийшло з радянських часів, і краще б щоб ми говорили “в господарстві, ну або господарці”.
  • Все ніяк не можу найти заміну слову “напрягати”.
  • І все ще не можу позбутись слова “канєшно”, адже слово “звичайно” так по літературному, і ще так не звично. Того собі запишу тут.
  • замітно -> помітно
  • храмати (в значенні мови, чи правила, чи якісь знання) – >  якось не звучить “мої знання шкутильгають”. Треба найти інше пояснення.

В вище згаданій публікації, піднімалось питання про те, як правильно писати такі пости про мову – який порядок має бути слів: чи спочатку те що правильно, а потім не правильно, чи навпаки. Я вирішив для себе такий шаблон, спочатку:

  1. не правильна версія, адже це основа публікації, так сказати прецедент, а потім вже
  2. правильна версія, щоб вона була в кінці, щоб вона запам’ятовувалась, бо людина має завершити читання речення на кращому, на позитивному, на виправленому.

Цікава річ вийшла після мого спостереження за діалектом села, в якому я народився та і загалом інших сіл. В селах більше русизмів ніж в місті. В місті або чиста українська мова, або не дуже чиста російська. Тож мене зацікавило, чому сільське населення таке легке та липке як пластилін до всяких змін в житті. І це прослідковується не тільки в мові. Сільське населення набагато легше “намахати” чи переконати в якихось релігійних, соціальних, політичних питаннях. Дуже мало сільського населення ви найдете, яке думає над тим що їм кажуть. Переважно “народ хаває” і не задумується. І я вже від коли не можу найти відповідь – чому це так? Невже люди ліниві до того щоб подумати своїми звивинами? Невже їм не цікаве життя правильне, оптимістичне. Це для мене дуже відкрите питання в блозі.

PS-1. Звичайно можуть найтись скептики, і сказати, що все це марно, “російська мова все одно сильніша”, або що “українська мова все одно існує, чому “напрягатись” “. Нехай, але ось на днях я написав допис в своєму генеалогічному блозі, про те як мови розвивались: Прото індо-європейська мова

І я більш ніж впевнений, мови будуть змінюватись, і я зацікавлений, щоб зміни були тільки в кращу сторону, тільки з метою кристалізації кращого, автентичного, специфічного, особливого.

PS-2. В процесі підготовки цієї публікації натрапив на дуже гарний ресурс, як кажуть якраз в “в тєму” – про Список найтиповіших мовних помилок.

Advertisements