Як кажуть налетіло, нахлинуло, приплило, підійшло …
Ну як так можна???
Давніше я писав на подобі цього топіка – S.H. a.k.a. Г.С. Цього разу захотілось знову.
Як так можна включити комп і усвідомити що 220 вольт не дорівнює 220 Вольт, і напруги мало для роботи компа, і або чорний екран або десь в процесі загрузки комп висить тупо.
Ви спитаєте а де ж твій ББЖ/UPS, А я вам скажу:
Як так можна навернути щоб ББЖ навернув свою батарею в самий не потрібний момент?
Як так можна попасти коли тобі дуже треба інтернету а він бере і пропадає, і то так нагло.
Як так можна взяти один телефон а другий забути, і на той що забули якось почали активно видзвонювати люди, які до того моменту давно не дзвонили.
Як так можна прийти на роботу в 10 ранку, на обід піти в 18:00 а додому з роботи піти біля 1 ночі вже наступного дня.
Як так можна вийти з дому, пройти відстань до роботи, зайти в будівлю, і коли перед носом двері, усвідомити що ти забув перепустку вдома.
І як можна втриматись не нервуватись, коли вертаєшся додому, і по дорозі згадуєш всі тобі відомі матюки.
Як можна зрозуміти таку поведінку, підключаєшся до когось по team viewer і в тебе пропадає інтернет.
Як можна так нагло дропати всі збережені таби, і не мати інструменту збереження сесії. Буває і в хромі і в фоксі. І коли буває, це для мене кінець 99% світу.
Як можна так жити коли магнітний фон від кошелька з магнітом 4000 мкТ а від телефона 200-500 мкТ. Просто в кімнаті коливається від 30 до 50 мкТ.
Як можна терпіти таке неподобство, що коли ти в русі, спішиш, то твій телефон саме в цей момент страшно висне і глючить.
Як можна витерпіти, коли ти тайпаєш текст в фейсбуці, і текст пишеться довше ніж ти думаєш, що аж чай можна зготувати чай і вернутись, а текст ще по інерції слимака пишеться собі по буквичці. І куди діти то здивування, коли ти усвідомлюєш що вірус який вшився в браузер, висилав стопіцоот реквестів кудись там на москальскі сервери. деталі про вірус в мене на іншому блозі.
Як можна так жити, коли проблеми стаються саме тоді коли їх не треба. Так, не тому що ти не очікуєш, а саме тоді коли знаєш що статись може все, але ти не хочеш і тобі того 100% зараз не треба. Під поняттям треба, маю на увазі допустимий діапазон часу, коли людина може вирішити ту проблему, а не нуль часу.
Як можна це усвідомлювати, коли щось треба, то його нема під руками, і як би ти не шукав, все одно не найдеш зараз. І тільки час пройде, і воно десь вигулькне.
Мерфі, Мерфі на кого ти мене покинув …
Цьому всьому є оптимістично-реалістична відповідь: