What does the ship of relations mean for you? Цим та багато іншими питаннями задається кожна людина, але не завжди легко відповісти. На днях, я мав нагоду відвідати цікавий семінар на тему “Стосунки в парі”.

url

Програма була на 2 дні і покривала такі речі:

  • Основи сім’ї
  • Любов чи закоханість? Взаємне пізнання
  • Мистецтво спілкування
  • Життєві цінності. Аспекти зрілості
  • Любов в дії
  • Віра і прощення
  • Відносини з оточенням
  • Питання – відповіді

І ось які думки я занотував. Також добавлю власних думок, які виникли як наслідок.

Додам, що більшість цього тексту нижче, це цитати автора семінару. Тому всі авторські права (як би так сталось, щоб хтось питався) – захищені :). Та про те, я міг допустити неточність, і ще й добавити свого. В такому випадку, давайте знати, якщо я десь помилився. Плюс, якщо від себе, я додам префікс “АЛ”.

В перші ж хвилини семінару прозвучала дивна для мене річ, і то пару раз – “Кожен бажає в своєму житті міцних відносин. Кожна людина має це бажання“.

Є 3 інститути направлення людей до сімейного життя: Батьки, Церква, Школа.
АЛ: Батьки – майже 100% фейл у всіх людей. Школа – в деяких випадках вчителі пропускали уроки анатомії, бо самі соромились теми, не то що вже діти. Одна надія на Церкву, але й там не все добре – там свої внутрішні суперечки “Что харашо, что такоє плохо”.

Наречені, чому ми одружуєтесь?  Відповідальність, любов, вік?
Не одружуйтесь, якщо не маєте чіткої відповіді на це питання, але відповідь точно має мати складову – Любов.

Отож 4 складові цеглинки дивної суміші, “яка називається Богом” (автор малював свого роду будинок, з 4-ма сторонами та Богом в середині. Думаю не важко догадатись що малось на увазі):

  1. Любов. Чи отримували в свою сторону ви слова що вас люблять? Але що любов фактично означало? Чи питались ви про це?
  2. Довіра: має бути 100%. Ревнощі як основа недовіри. Складові довіри: передбачуваність; надійність (рік достатньо щоб взнати). Не спішити одруж., якщо є ще хтось надійніший друг; віра людині.
  3. Вірність. Жінки інші, це одне, а дружина на завжди, навіки.
  4. Чесність. Любов Як чаша, в яку обоє наливають щастя. І воно сумісне в результаті і розливається (в позитивному значенні).

“Діти лишають батьків, це нормально”.

АЛ(частково з цитатою): Коли знання стають переконаннями, тоді набагато легше робити кроки, і тоді переконання як правило керує тобою в твоїх помислах.

“Постійність, впертість – ознака незрілості, не усвідомлення відповідальності”.
“Не проблема мати недоліки, а проблема невміння та небажання вирішувати, змінюватись”.
“Я несу відповідальність перед Богом, бо він дав свою душу”.
“Відповідальність перед батьками.”
“Перед дружиною, її очікуваннями та очікуваннями її батьків.”

Любов vs. Закоханість.
“Завжди хтось на щось розраховує”.
“Спочатку себе зробити підходящим, і люди потянуться”.

Основні критерії в розпізнаванні різниці між Л. і З.:

  •  ознака часу.
  • центр уваги (закоханість – я, любов – ти). Закоханість триває коротко.
  •  закохатись можна, але одружений не має права собі це дозволити.
    нема безнаслідкового флірту.
  • посвята одній людині.
  • праця для розвитку відносин.
  • рішення проблем.
  • відстань (при закоханості це проблема, при любові – ні).
  • фіз контакт.
  • ніжність швидка при закоханості, пізніша при любові. Не спішити.
  • постійність (як людина відноситься з батьками, іншими людьми).
  • вміння чекати.

“Любов вимагає зусиль, закоханість не вимагає”.
“Люди живучи громадським шлюбом – самообман”.
“Що найбільше дати дітям? правильна відповідь – Приклад любові до дружини/чоловіка”.

“Людина тратить час на те що їй цінне.”

І тут прозвучав цікавий тест. Зібрати всі свої цінності на аркуші паперу, помінятись з дружиною, і усвідомити які сюрпризи будуть. АЛ: Обговорити, і жити далі, зміненим, кращим життям. Гарний трігер для мого іншого посту тут в блозі.

Аспекти/Ділянки зрілості:

  • юридична
  • фізична, відповідальність за сім’ю.
  • економічна (Батькам не треба все давати дітям, треба дітям допомагати, щоб вони здобули це).
  • сексуальна (це коли люди відповідально ставляться до свого та її тіла, і усвідомлюють наслідки)
    “Сексдо”: бо задоволення, бо досвід.
    А) Використання когось для власного задоволення. В результаті незадоволення що очікування не справджуються.
    Б) скільки треба для досвіду? І як його передавати своїй невинній, чистій дружині?
    “Розрив стосунків, умова: є “сексдо”, тоді не буде одруження”.
    “Розрив – це удар по особистості”.
  • Психологічна зрілість – вміння приймати рішення.
    Будучи послідовним у вихованні дитини, отримаємо міцнішу особистість.

Відносини. Конфлікти
Почуття свої і почуття не свої. Як працює процес появи почуття: Почуття ->  Розум -> Дія.
“Конфлікти є, тому що ми не ділимось своїми почуттями”.

  1. Треба ділитись думками.
    Ділитись неприємними почуттями.
  2. Розмова. Важливіше слухати, ніж говорити. Пріоритет розмови.
    Ділитись думками, не сперечатись.
    Діалог: спільність, тривалість.
    Важливо спілкуватись. Середня статистика: 7хв.
    Бажання говорити базується на бажанні ділитись почуттями.
    Має бути спокійна розмова.
    Поглиблення любові, як мета.
    Усувати загрози методом діалогу.

Віра і прощення
Близькість -> відкритість -> довіра -> прощення.
В цьому питанні є 2 джерела: релігійне і наукове. Обоє сходяться на тому, що прощати треба. Павло казав до заходу Сонця, непоганий шаблон.

“Рани будуть, але треба зцілювати їх”.
Варіанти боротьби з гнівом:

  • Спрямування на інших
  • Ховання в собі
  • Діалог

“Тільки останній -правильний”.
“Результат не прощення – хвороби”.

“Люди, які потужно бажають покаятись, зразу ж відчувають полегшення”.
“Люди які живуть з Богом, не мають здатності робити погане, підлості”. АЛ: ознака християнськості.

“Емоційний стан впродовж життя не має змінюватись”.

Мови любові:

  1. слово,
  2. якісний час (час присвячений подружжю),
  3. подарунки,
  4. вчинки/служіння,
  5. фіз. дотик/близькість.

Працює щось одне тільки в один момент. Все зараз не дає ефекту.
І це свого роду тест 2 – зібрати список, обмінятись, і бути готовим приємно бути здивованим сюрпризами.

“Треба вчити мову людини з якою спілкуєшся. Треба змінюватись, якщо мови не стабільні”. АЛ: про вивчення мови, ну дуже влучно сказано.

Що робить відкриття на потреби ближнього: оправдання і вчинки.

 

І це тільки, цитати, та кусочки тексту. Звичайно, краще побути і послухати. Також не зайвим є почитати. Власне мені випала нагода придбати книгу, в якій описані певні методики кристалізації сім’ї. Тож буду собі по трохи читати. Статистичні дані там дійсно цікаві, та заворожуючі своїми висновками.

Особливо цікавим є список почуттів, я таке давно вже шукаю для свого поста тут про емоції. І той тест про цінності, дасть мені більше роздумів про інший пост тут на блозі, який я давно вже обдумую, і я чую, що я вже “на 9-му місяці”, от от буде публікація. 🙂

Загалом, мені такий семінар імпонує. Nevertheless, я маю певні свої бачення речей, які вже роками кристалізую, передумую, приймаю та відкидаю. І тому даний семінар тільки поглибив мої знання, та утвердив моє мислення в деяких пунктах.

 

PS. Пару підсумкових думок від себе.

  • Усвідомив, що в мене ніколи не було бажання мати міцні відносин. Ніколи не ставив собі цю задачу, і чесно не хотів. Звичайно відносини були, але тепер думаю, чи можна їх так називати? І дивно було почути, що у всіх людей є то бажання, і саме тому вони формують відносини, сімї, і тд тп.
  • “Кажуть, що в сім’ї кожен щось очікує”. Знову ж таки дивно, бо виглядає, що сім’я, це інструмент для наших цілей, шлях яким ми собі щось досягаємо. Як на мене, це занадто по-тваринному.
  • Переконався, що моє підсвідоме та психологічне відчуття любові, а точніше каталізатора її підтримки – жертовність, таки правильна штука. І згадуючи коментарі в мою сторону – “Як так жертвувати собою заради когось?”, розумію – то була не любов.
  • Впевнився в тому, що релігійного контексту в питаннях відносин мені замало, я вірю в силу людського розуму, і аналітично/логічно сприймаю більшість речей в житті. Тому інших допоміжних абстракцій мені не потрібно (для мене то тільки ускладнить).
  • На базі цитати “Чим більше ми себе вдосконалюємо, тим витонченіша спокуса формується” впевнився в своєму давньому твердженні:
    – Незалежного Диявола нема, Диявол підпорядковується Богові. Іншими словами – Бог керує емоціями людини, він вирішує коли і кому затвердити серце. Доказів більше чим достатньо (Мойсей, Фараон, Йосипові брати, і тд тп.). Поняття “Диявол” цілком сміло можна роглядати як інструмент в руках Божих. а якщо заглянути в НЛП та SMM то буде більш цікавіша картина, але це інша тематика вже.
  • Чи приклад самаритянина показує неідеальність іудейської тодішньої віри? Мені здаєтсья так. Виходить так, що навіть вороги, не правовірні правильніше роблять. Пригадую кадри з фільму “Діяння апостолів”, де Павло говорив до людей в синагозі, але й також до язичників, які були ззовні синангоги. А потім, з синагоги його вигнали, і він сказав що краще піде до язичників, бо навіть вони і то краще сприймають правду життя. Думаю гностики були тільки за те, щоб звалити існуючу, стару віру в Бога ревнивиго, і відкрити правду про Бога правдивиго, чесного.
  • Якщо релігія, віра, Бог є джерело прощення, то чому люди це не можуть взяти за інструмент і зупинитись йти на поводу своїх емоцій, і далі робити образи? Замість того щоб героїчно каятись та героїчно прощатись, почати контролювати емоції, і не давати собі попуску в проявах. Приклад автора з продавщицею і квитанцією, дійсно вияв хамства. Але чому б собі по замовчуванні не давати таке правило життя. І потім не треба буде вибачатись, ображати, і тд тп. Я не розумію цієї складової людини.
  • “Бог простить” це дійсно працює, але ІМХО, це само-відведення проблеми шляхом перенесення відповідальності на когось абстракного, когось хто нічого не скаже. Люди бояться відповідальності, і тому легко сприймають, коли їм кажуть що Хтось на Небесах їм все простить.

 

PS 2. Питання, які виникли в результаті прослуханого:

  1. Якщо є секрет у відносинах чи розказати і втратити відносини чи зберігати як і секрет так і відносини?
  2. Як навчити чи переконати себе що треба відносин, треба любити?
  3. Чи нормально що жінка очікує і підганяє чоловіка до офіційних речей? Чи вона має мати терпіння?
  4. Якщо сім’я не може мати дітей, чи їхні відносини можна вважати можливими?
  5. Чи варто батькам казати про їхнє бажання контролю, допомоги?
  6. Батьки винні? Звинувачувати їх? Ображатись? А як же заповідь любити батьків? Якщо ні тоді це прощення батькам що вони не все зробили як треба? І що тоді, вдавати що все добре?
  7. Чому в людей такий великий страх самотності/одинокості?
  8. Християни кажуть що життя в людини забирати не можна, тоді як військо, армія, служба? Людей там вчать як вбивати інших людей. Чому Церква офіційно НЕ є проти цього?
  9. Хто такі самодостатні люди?
  10. Чи буде нормально казати дружині, що чиїсь каблуки сподобались і такі б їй купити? Чи не буде це гарним тоном опіки про гарний вигляд та задоволення від того що ти розумієш поняття красивого. Чи все таки це буде “Але ти й бабнік …”?
Advertisements