Не всі люди думають однаково. Не всі хочуть того що хочеш ти. Але байдуже, я роблю в житті те, що я хочу, що мені подобається.

Власне, є туристична віза на рік, і я вважаю, що буде “гріхом” (в не релігійному розумінні цього слова) не поїздити по Європі при таких умовах. Цього разу випала нагода відвідати не велике місто Rzeszów в Польщі – по укр. це Ряшів або Жешув (116 кв. км.). Для порівняння: Надвірна – 25, Івано-Франківськ – 84 , Львів – 182, Kosice – 243, Budapest – 525,   Київ – 839.
P1240134

Отож вирішив написати інформацію від себе в формі тез, і пару фоточок 🙂

Головна мета для мене – цікавість невідомого і можливість. Адже в минулому, не так легко було це зробити те, що тобі цікаво. Крім того, подорожі для мене завжди є ресурсом нових думок.

Європа ж не так далеко від України, а ми з неї робимо “Бога”. Тож я вирішив для себе, що Європу можна побачити швидше, ніж чекати поки Європа прийде до тебе. Тому швидкі поїздки буквально на вихідні, це як адреналін. Можна поїхати на вихідні на дачу, чи в село, чи провести вихідні в ліжку “валяючись” чи в кращому випадку читаючи книжку. А можна провести вихідні в поїздках – ніби 2 дні, а як цілий тиждень, а деколи як цілий місяць. Бо враження таке, що весь інформаційний потік ринув в мозок з усіх куточків нового міста.

Бажано звичайно компанія. Але я така людина, що цей нюанс легко можу знизити в пріоритеті.  Адже в Кошице я їхав сам (та і мета була специфічна), але ж все ок, живий здоровий. Цього ж разу, найшлись добрі люди, підкинули ідею поїздки, на яку я легко погодився.

Мені завжди цікаво робити щось, результатів чого я не знаю. Наприклад йти по лісу не знаючи дороги; йти по місту кожен раз новими стежками, не знаючи куди тебе приведе дорога; бродити по чужому місті і спостерігати життя в його найзакритіших куточках. Так і цього разу, був приємно здивований, що готель в якому вечором заселились, буквально дійсно під ратушем (назва готелю Pod Ratuszem).
Ось як виглядає ратуш (ринкова площа), а готель за пару метрів.

P1240028

Ніби нічого такого, подумаєш готель в центрі міста. Але крім дешевої ціни, вигідного розміщення, ще й якість “не підкачала”.
Вечорами біля ратуша зависає купа народу, і дуже дивно але вони всі (точніше їм пропонується в більшості кафешок) насолоджуються гострим присмаком різних кебабів. Польща і кебаби, здається речі не “сумістимі”, але все таки там якось прижились люди не польської зовнішності, і нормально пропагують свою кухню і свій бізнес.

В Жешуві є цікава композиція – своєрідний 2-ий поверх на дорозі. Машини їздять собі по першому поверсі, а люди ходять по 2-му поверсі. Просто, економічна, вигідна – і чому таке не приходить в голову начальникам наших українських доріг?
Ось так з того мостика видно місто вночі:

От так той “мостик” виглядає вдень:
P1240077
На тому мостику є круг, і на його площині нанесені історичні інформаційні плакати. Я дуже не вчитувався, але це цікаво усвідомити, що людям такі гарні речі приходять в голову.
P1240130

Щоб було зовсім зрозуміло, що це за конструкція, ось пару фото з Інтернету:

Друга річ, яка впадає в око в місті Жешув, це алея, пам’ятник Революційний. Як мені повідомили не офіційні джерела, даний пам’ятник в народі має іншу назву 🙂
P1240108

 

І знову ж таки, фраза “Всюди добре, але дома найкраще” працює точно тільки за межами свого дому 🙂

При посадці в автобус з Жешува, відбувся сакральний діалог:
– Хлопці, ви куди?
Додому.

Епілог.

“В українців завищені вимоги, в той час коли мають занижені можливості”. Ця фраза прийшла до мене тоді, коли я відчув різницю хто такі українці а хто такі європейці.
Одні українці “лізуть” в Європу з “розкритим ротом”, з якого капає пиво і засмальцьованими руками тримають “зашарпаний” паспорт. А інші українці спраглі якісного життя, для якого вони не полінуються попрацювати не тільки руками а й головою.
Ті перші українці мають багато завищених претензій і як наслідок вимог до життя та соціуму. Їм здається що вони мають право на все. А в силу своєї ницості – мають мало можливостей, щоб еволюціонувати дальше.
А другі українці розуміють, щоб мати право на щось, треба добре попрацювати, буди вихованим, і врешті решт заслужити повагу в людей.
І саме головне, що розуміючи цю різницю, усвідомлюєш, яке лице має Україна в очах європейців, залежно від простого пересічного українця.
Тож перед тим як “сунутись в якесь золоте корито”, про яке нам так активно розказують, краще “прибратись по рівню того корита”, зрозуміти як там життя, бути гідним свого сусіда, який кращий за тебе, і старатись ставати кращим ніж ти є.

P1240122

На цьому все, будьте здорові, dziękuję (Я й не знав, що в цьому слові букви “Н” нема. От же ж ця вже польска мова).

Фотки:  Picasa, Flickr. Фоток не багато, бо по-перше місто відносно мале, а по друге з ~10 ранку ~18 вечора ми були в торговому центрі. 🙂

Веб камери в Жешові.
Тут ось найшов статтю більше інфи про кругові мости.

 

PS. Це ж бо не кінець звичайно. В мене ще майбутні плани. І якщо не генеалогічні задачі, то просто туристичні хочеться виконати. 🙂

my_travels

 

BTW, ось про поїздку в Кошице.

Advertisements