Ну не вмію я просто пропускати повз свідомості такі випадки. Ніби дурниці, а мені цікаво, і я вирішив написати про це в блозі. Отож нині закріпив два польські слова: “Szpichlerz” (`шпіхлеж`) i “Wrzucić“(`вжучічь`). Goleniow_spichlerz_kolb9187

Шпіхлер [Szpichlerz] та Шпіхлїрі

Це слово я ще взнав, коли був в архіві м Івано-Франківськ в пошуках історії Австро-Угорщини. sz

Ще тоді я запримітив слово “шпіхлїрі” в збірці документів Івана Франка випущеної в 1907му році. А потім я ще десь натрапляв на то слово. Виявляється це слово “шпихлір“це комора для зберегіння зерна (+ ще це джерело). А в часи Австро-Угорщини створювались навіть цілі фонди в цьому напрямі. Власне збірка була про весь цей рух, але я не встиг все перечитати.     Чому це може бути цікаво?   Тому що моє село, як і ряд інших в Галичині, в часи Австро-Угорщини мали за добру ознаку розміщення шпіхлєра в селі. І за цим можна аналізувати, наскільки сільське господарство було розвинуто в селі. Отож вже в Львівському архіві я мав нагоду переглянути Люстраційні записи за 1767 рік, і там про моє село писало таке: szpichlerzyk_molodkowa

Шпіхлєрик з дерева збудований, і ґонтами побитий (покритий) двері до якого – на зав’язках і гаках з засувами і  скобами”.

А були сели, які мали описаний не тільки шпіхлєрик а й більший шпіхлер. Отож ніби нічого, історично-етимологічне дослідження собі пройшло, рухаюсь далі.

Spiczlerz Rusiecki

Аж ось нині купив таке собі м’ясо, яке нагадує наші “тушонки”. Правда наші тушонки набагато смачніші ніж це польське “мєнсо”. mieso

І ви будете зараз сміятись, але купив я то м’ясо, ТІЛЬКИ ТОМУ, що там було слово SPICHLERZ 😀

Я подумав, що я ж маю продовжити дослідження того слова і той громадський рух шпіхлїрів в Галичині, то ж хай це м’ясо буде каталізатором мого дослідження 🙂

А ? Як вам такий крейзі поворот? 🙂

Якось підсвідомо купив  (в той же захід до магазину) нові макарони, я такі плоскі ще не їв і не купляв, вирішив спробувати. А вже потім, коли готував їсти, згадались “макарони по-флотьски”. Ну принаймні такий рецепт коли макарони в перемішку з тушонкою чи консервами. Ну хз, може в термінах я помиляюсь, але смакові спогади в мене добрі. Ну то ж я почав варити ті макарони, писало на упаковці 9 хвилин. Швидко не швидко, але я собі читав текст з упаковки про ці макарони:

“na każde 100 g produktu zagotować 2 litry posolenej wody, wrzucić makaron – gotować 9 minut.”

О Боже, вжучити макарон – подумав я про себе, і весело посміхнувся 🙂 Яка ж, kurde, цікава ця польська мова 🙂

Wrzucić aka Вкинути/Викинути

Отож, це слово цікаве двома сторонами:

  1. По вимові польській – “вжучічь“, означає вкинути, кинути, викинути.
    wrzucić {vb} (also: upadać, odwołać, usuwać, obniżyć)
    Albo przepis na totalnie zaskakujący wykład TED: “Wrzuć na Flickr fotki międzygalaktycznego kompozytora”.
  2. По вимові “як бачу так читаю” – “вруціць“, нагадує мені українське слово “вручити” (щось – комусь). І дійсно, якщо проаналізувати процес, то з одних рук об’єкт “кидається” в інші руки.

Якщо друга сторона мене не дуже зацікавила, то перша вельми виглядає цікаво. Адже, думаю більшість людей знайома з словом “вжучити“. Наведу пару прикладів:

  • “органи вже давно шукали приводу вжучити ДК, ось їм дали вказівку шукати тих хто здійснює злочини проти влади або дискредитує її вони і прив’язали до вас”
  • “мабуть неможливо вжучити таку лавку за шахрайство, бо не вони самі використовують скани паспортів у цілях лівого кредитування”
  • “Вас хочуть вжучити, юрист мало чим допоможе.”

Тут ось можна прочитати про потенційну історію походження слова від імені Жукова, але мене зацікавило більше це:

… является синонимом выражений «облапошить», «кинуть», «вставить».

А тепер згадуємо офіційне польське слово і неофіційне наше слово і робимо висновки. І до речі таких висновків в мене вже назбиралось ще на один лонг-рід, який я опублікую згодом. Ось такий ланцюг N! думок вийшов цього разу в моїй голові:

  • Історія-Архіви-Шпіхлєри-Австро-Угорщина-Час-Мясо-Макарони-Вжучити-Жуков-Слова-Мова-Етимологія.

🙂 Джерела:

Advertisements