Ще з малих років, з самого дитинства я знав що я пацифіст.

Мені завжди було дивно чому всі грають у “войнушки”, бігають, стріляють один в одного, звідкись береться радість від того, що ти в когось попав ака псевдо-вбив.

Ця тема для мене вже ніби закрита, бо я утвердився в ній давно, але хочу оформити її ще і в тексті.

pacificus

Прочитавши визначення пацифізму, воно для мене замале, тобто головний принцип – так, але є ще ряд принципів суто моїх, які я включаю в поняття свій “пацифізм”. На разі метою даного посту є пошук офіційного опису такої ж точки зрору. Адже я ще офіційно не находив такого пояснення (якщо воно є взагалі, і якщо воно взагалі make sense).
Знаходжу подібні думки з етичним принципом Агімса. Ось пару цитат, які мені імпонують.

Джерелами насильства є страх, слабкість, невігластво та неспокій. Для того, щоб звільнитися від насильства людина повинна позбутися страху. Агімса пов’язана із свободою від страху (абхая) та свободою від гніву (акродха).

Отож основні пункти мого Пацифізму.

More

Advertisements