“Вчора” йду з офісу, думаю – “Ну ладно, проблеми в логіці сайту я знайшов і в коді я знаю що робити, теоретично. А “завтра” буду вирішувати ту проблему далі, головне тепер знаю що конкретно робити”. Прийшов додому, повечеряв, читав всякі генетичні, історичні статті, написав новий допис в блозі про мови, “завис” на карті Блау 1645-го року, дивився пряму трансляцію запуску Falcon 9 від SpaceX, почав писати емейл одній полячці про збіги її аутсомної ДНК з моїм та маминим на базі GEDMATCH та FTDNA результатів, ну таке… всяке… Та й пішов спати. Думаю, “рано” встану десь 9-10 і піду на роботу, то “П’ятниця”, гарний день, мене завжди пробиває на кодінг, дороблю роботу. “Рано” Будильник “чомусь” не дзвонив, я ліниво собі поспав ще десь до 10:15, з трудом встав, кажучи собі в думках “Андрію, який же ти лінтяй, вставай вже і йди на роботу”. Встав, помився, але все одно сплю в середині ще. Зайшов на Facebook, глянув новини, коментарі, привітав людей з днем народження, перекинувся пару словами з Taras Kovalchuk і вже був готовий йти на роботу. Аж тут Тарас каже геніальну фразу – “Субота ж” 🙂

 

time

More